Андрій Панькевич «Мрія Життя»: «Я дуже хочу, щоб музика стала моєю роботою»

афиша в киеве, афиша киев сегодня, выставки в киеве, выходные в киеве, куда пойти, интересное киев, интересный киев, интернет издание, интернет- газета, киев афиша сегодня, киев куда пойти, киев куда пойти на выходных, киев куда сходить, креатив киев, куда можно пойти, куда можно пойти в киеве, куда пойти в выходные, куда пойти в киев, куда пойти в киеве, искусство киев, искусство в киеве, куда пойти в киеве сегодня, куда пойти киев, куда пойти на выходные, куда пойти на выходные киев, куда пойти на выходных, куда пойти с девушкой, куда пойти сегодня, куда сегодня пойти, куда сходить в киеве, киев мероприятия, новости, события киев, городское искусство, городское издание, интернет издание киев, интернет журнал киев, афиша киев, киевская афиша, новости Украины, новости Киева, последние новости дня, что сегодня делать, новости киев сегодня, новости киев,

 

↑ наверх

Андрій Панькевич «Мрія Життя»: «Я дуже хочу, щоб музика стала моєю роботою»

Марина Клоченок - 19.06.2015 13:45 - Слушаем

Нещодавно, на вулицях Києва мені пощастило зустріти вокаліста ніжинського рок-гурту «Мрія Життя» – Андрія Панькевича. Розмова із цим позитивним і доброзичливим хлопцем викликає посмішку, його щирий і заразний сміх надихає жити на повну, а глибокі думки дозволяють поглянути на цього бороданя, як на мудру людину, не дивлячись на те, що Андрію лише 24.

Поговорили про новий альбом «Відчуй», спорт, військових, плани на літо та про те, як музика прийшла до Панькевича. 

7buttons: Андрію, в одному з останніх інтерв’ю ти сказав, що тебе дуже бісить, коли «в 30 з лишнім років когось називають «відкриттям»», але, судячи з усього, то точно не про тебе. У твоєму віці потрапити в Топ-10 разом з Тартаком, Антитілами та іншими старожилами української сцени – то явно про щось означає. Зізнавайся, чи помічав у себе симптоми зіркової хвороби?                                        

Андрій Панькевич: Їх у мене не було і я сумніваюся, що будуть, тому що я простий хлопець… Я ніколи не ловив зірок і,  мені здається, ловити не буду, тому  думаю, що з цим проблем не буде точно! (сміється) 


7buttons: Спершу хочу привітати тебе з релізом альбому. Задоволені ви результатом? Все вийшло саме так, як очікувалось? 

А.П.Напевне, хотілося б ще більше пісень. Просто 8 пісень – це ніби і повноформатний альбом, а ніби й замало. Думаю, пісень 10 було б добре, але, в принципі, ми задоволені. Трішки звук вийшов не такий, як хотілось би, але наступний альбом буде на 133% кращий в цьому плані, це точно! 

7buttons: А коли плануєте наступний альбом записувати? 

А.П.Цього року вже будемо приступати. Наші хлопці, Дмитро з Толіком, (гітаристи гурту, - ред.) вже навіть три трека почали робити, тому я думаю, що наступного року, ближче до літа альбом вже буде. 

7buttons: Андрію, а  чи можеш ти виділити якусь одну пісню, яка викликає у тебе особливі почуття чи спогади? 

А.П.З альбому можу виділити три пісні! Однієї немає, але є три, які мені найбільше подобаються: «Битва під вершиною», «Не смій падати з ніг» і «Не здавайся». Мені здається, що саме ці пісні «роблять» наш альбом, не дивлячись навіть на те, що він називається «Відчуй» і містить трек з такою ж назвою. 

7buttons: Знаю, що в цей час ви працюєте над кліпом на пісню «Не смій падати з ніг». Розкажи чого варто очікувати і коли плануєте порадувати слухачів цією роботою? 

А.П.: Я поки не хочу нічого про це розказувати, оскільки кліп сюжетний, і якщо я розкажу про нього – це означає, що я розкажу сюжет. Логіки у цьому немає, не буде ж Спілберг приходити і казати: «Рєбята, я знімаю фільм про аватара. Буде бігати синій чувак!» і тільки через два роки покаже його.(сміється) Щодо презентації кліпу…Зараз все це дуже затягується через те, що наш оператор – дуже зайнята людина, а все «пляше» навколо оператора. Плюс – у нас актори з Києва, з Карпенка-Карого. Також у нас буде зніматись… одна відома людина, не буду поки називати ім’я, але багато людей в Україні цю людину знають. Коротше кажучи, дуже складно зібрати всіх цих людей в одному місці, коли оператор з Ніжина, режисер і актори з Києва, ще хтось – з Чернігова. Але поки ми вже відзняли частину кліпу, у якій лиш гурт. 

7buttons: А де проходили зйомки? 

А.П.У Ніжинському будинку культури. Ми там так постаралися все зробити по-сучасному, тобто закрити оцей «совок» весь: напустили багато диму в зал, створили похмуру атмосферу… Думаю, що вийде непогано, серйозно, оскільки сюжетні кліпи уже апріорі мають бути кращими, ніж відео, у якому гурт просто грає 5 хвилин, стоячи на фоні якоїсь палаючої хати. Чесно кажучи, такі «кліпи» мене страшно розчаровують. Дивишся 30 секунд – і розумієш, що все, розвитку ніякого нема. 

7buttonsОскільки надворі літо, не можу не запитати про ваші плани на найближчі місяці.  Де вас можна буде побачити й почути? 

Бандерштат, Файне Місто, Захід…НЕ чекайте нас там! (сміється) Якщо серйозно, то 3-5 липня – Холодний Яр (Черкащина), 17-19 липня – Березів Бандер Фест (Франківщина), потім 1 серпня виступатимемо на нашому місцевому фестивалі, на Чернігівщині – Сівер фест. Його взагалі роблять вперше, але підготовка там доволі таки хороша. Я думаю, що Чернігівщина давно заслуговує на фестиваль, на дійсно чудовий фестиваль, і Сівер фест – це початок. Ну і 22-23 серпня почуєте нас на Ше.фесті в селі Моринці на Черкащині. Чекаємо вас всіх, приїжджайте! 

7buttons: Чи виступали ви вже за кордоном? 

А.П.О ні, до інших країн нам ще далеко, як до Львова пішки (сміється). Не хочеться загадувати наперед, але один наш хороший друг, друг нашого гурту, – Володя Барикін (людина, якій я надзвичайно вдячний! То людина, яка дала нам неймовірний поштовх вперед, серйозно!), - він мені подзвонив якось і каже: «Хлопці, робіть собі закордонні паспорти». Я питаю: «Навіщо? Ти що, повезеш нас в Білорусь чи Молдову?»,  на що він відповів, що є можливість поїхати до Польщі чи Чехії. Дуже не хочемо зурочити. Побачимо, що буде. 

7buttons: Останнім часом більшість виконавців намагаються віддячити нашим бійцям, даючи концерти в зоні АТО. Чи практикувала вже «Мрія Життя» такі благодійні концерти, або ж плануєте поїхати кудись? 

А.П.: Був у нас один такий концерт. Чесно кажучи, ми його ледь-ледь зробили. А ледь-ледь через те, що наша «доблесна» місцева влада не може навіть елементарно допомогти провести концерт! Ми вже готові дати свій апарат, ми самі покликали різні гурти, вже оплатили гуртам дорогу, тільки дайте нам куди той апарат підключити, дайте нам розетку! – це вирішується тижня два-три…Ми, звісно, зробили концерт, зібрали певну суму, кошти передали, але відношення нашої влади до цього всього…без коментарів. А щодо АТО…Чесно, я б дуже хотів поїхати, але відверто боюсь, що ми приїдемо, а солдати скажуть: «Якого біса ви приперлись? Ідіть воюйте!». І що я їм на то скажу? Я боюся з ними зустрічатися через те, що вони почнуть казати правду, адже правда, що ми не воюємо, а лише співаємо пісеньок. Звісно, у нас і роботи багато тут, але то все «відмазки». Більше я боюся їхньої критики. 

7buttonsАндрію, якби ти не став музикантом, то у якій сфері реалізував би себе? 

А.П.Та я вже й зараз себе реалізую, працюю енергетиком. Музика – то є хобі, яке стало вже великою частиною життя. Я дуже хочу, щоб музика стала моєю роботою, але, оскільки поки нам це не приносить грошей, ми всі працюємо на роботах. Я – енергетик, тобто коли вимикають десь світло, то всі одразу згадують мене й матюкають (сміється), а інші наші хлопці – професійні музиканти: Діма і Сергій викладають у Ніжині, Коля в Носівці, Толя в Бобровиці, Руслан – звукач в БК. 

7buttons: Помітила, що ти слідкуєш за новинами спорту. Спорт – невід’ємна частина твого життя? 

А.П.Так, я дуже люблю спорт. Я не «качок», не боксер, але у футбольчик побігати – то сам Бог велів! Щоправда, я колись займався і боксом, і футболом, і ті два види спорту дуже люблю. Не було б матчу, який би я пропустив, чи то Ліга Європи, чи Ліга чемпіонів, якщо український клуб грає. І не важливо який клуб. Я всі матчі дивлюсь: із Динамо, Шахтарем, Карпатами…Буває навіть одночасно по двох каналах різні команди грають, то сиджу перемикаю туди-сюди (сміється). Взагалі в Україні є три клуба, які я люблю: то Дніпро, бо хлопці класно «рубають», Карпати, бо я галичанин, ну і Динамо…бо то є Динамо! А коли грає між собою хтось з цих трьох клубів, то я вболіваю за того, кому ця перемога зараз більш потрібна. 

7buttons: Чи можеш ти кількома словами описати характер кожного учасника свого гурту? 

А.П.Діма – мегатрудяга, я б навіть сказав – пахар, Коля – то центр спокою у нас в групі, Толік і Сергій то наші два весельчака, а от Руслан серйозний, більш нічого сказати не можу. Ну а про мене нехай хтось інший скаже, коли у них братимуть інтерв’ю (сміється). Але мусить бути в колективі хтось тверезомислячий, хтось спокійний, хтось дурнуватий. То є колектив, ми ніби мозаїка – робимо одну картину. Якщо все буде біле – то не цікаво, якщо все буде чорне – то не цікаво. Кольори різні повинні бути! 

7buttons: Розкажи, будь ласка, зі скількох років ти почав співати. Можливо, талант від батьків перейняв? 

А.П.У мене батько постійно на свята любить співати, у ноти не попадає ніколи, але співає. Я б сказав – кричить. І мені, мабуть, той крик передався (сміється). Мама моя колись на гітарі вміла грати, а зараз, напевне, й не згадає як ту гітару в руках тримати. А я співати почав ще в школі, у шкільному хорі. Як голос почав ламатися – мене одразу ж вигнали звідти. А потім до технікуму вступив, самодіяльністю почав займатися, щось там співати…Зараз як ті записи дивлюсь – аж плакати хочеться. Може через 10 років я і теперішні наші пісні буду слухати і плакати (сміється). Але саме в технікумі перший свій гурт створив, ну і так якось до «Мрії Життя» прийшов. 

7buttons: Чи можеш згадати якийсь неординарний вчинок від ваших шанувальниць? 

А.П.: У нас нема шанувальниць. Ми б звісно хотіли, аби вони були, але ж  їх немає…Або ж вони занадто скромні і шифруються, десь за деревами сидять і виглядають лиш – не знаю. А взагалі в нас завжди все якось відлагоджено і від’їжджено. Єдине, що може статися на концерті – або в гітаристів шнур від гітари відстане, як на Майдані Незалежності було, або у Сергія нашого часто барабанні палички вилітають з рук і він їх ще й намагається зловити, але при цьому ритм ніколи не збивається! Принаймні, цього майже ніхто не помічає, на щастя. А саме від шанувальниць – то поки жодних вчинків не було. Я думаю, що поки в нас і немає ні «фанатів», ні «шанувальниць», є лиш слухачі, котрі, можливо, колись стануть фанатами. Побачимо (сміється).

Фото надані колективом "Мрії життя"

Еще новости

Человек, который запечатлел время

Алиса Январская - 24.04.2013 14:04
Читаем
  Сегодня мы поговорим о книге, которую должен, я подчеркиваю последнее слово, должен прочесть каждый, кто хочет постичь все тонкости киноискусства...

«Поводырь» покажут для слепых. Впервые в украинском прокате

Алиса Январская - 10.11.2014 00:11
Смотрим
   Фильм «Поводырь», который в этом году выдвинули на премию «Оскар» от Украины, покажут в кинотеатрах для незрячих людей. Для этого будет использ...

Американцы The Neighbourhood впервые выступят в Киеве

Алиса Январская - 20.11.2015 23:11
Слушаем
Впервые о The Neighbourhood (THE NBHD) заговорили в начале 2012 года, сразу после релиза синглов «Female Robbery» и «Sweater Weather». О группе бы...

"5 вопросов автору". Ольга Рэм

Олеся Skazkinet - 26.01.2015 13:01
Читаем
Сегодня у нас в гостях киевская поэтесса Ольга Рэм. Она сама вкратце рассказала о себе и ответила на наши традиционные вопросы. «Родилась в Киеве ...

Видим: